Історія впровадження крапельного зрошення в Україні

Грановська Л.М. - канд.. с.-г. наук, доцент,
Книшук Л. - студентка  4 курсу БГМФ, Херсонський ДАУ

Сучасні способи мікрозрешення є відносно новими способами поливу, за допомогою яких поливна вода подається безпосередньо в зону живлення сільськогосподарських культур відповідно фазам їх розвитку.
Етап промислового застосування мікро зрошення починається з 60-х років ХХ століття і зумовлений відкриттям у 1935 році у Великобританії поліетилену та появою першої крапельниці, конструкцію якої запропонував Зімх Бласт (Ізраїль)[1,2, 3,4].
В Україні наукові дослідження з питань мікро зрошення було розпочато в кінці 60-х на початку 70-х років минулого століття. Цими розробками займалися Український науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації (УкрНДІГіМ), Український науково-дослідний інститут зрошувано садівництва (УкрНДІЗС) та Укрдіпроводгосп. В першій половині 70-х років ХХ століття  Українським науково-дослідним інститутом гідротехніки і меліорації були запроектовані і побудовані дослідні системи крапельного зрошення саду  площею 0,2 га на території Кримської дослідно-меліоративної станції.  Конструктивно система була дуже простою - поливні трубопроводи довжиною 100 м складалися з поліетиленових труб різного діаметру, а мікроводовипуски вироблялися з полімерних матеріалів. У 1977 році у радгоспі – заводі “Виноградний” Кримської області було побудовано систему крапельного зрошення яблуневого саду на площі 74,2 га зі застосуванням обладнання фірми “Кліp Birci” (США). У цьому ж році було створено першу вітчизняну  систему капельного зрошення “Таврия”,  конструктивною особливістю якої було модульний принцип побудови та підземне розміщення поливних трубопроводів. У 1986 році в УкрНДІГіМ було створено інженерний Центр крапельного зрошення, директором якого було призначено доктора технічних наук, професора М.І.Ромащенка [1]. Протягом 1986-1990 рр. Центром було розроблено сучасні технології поливу, технічні засоби і конструкції систем мікро зрошення винограду, плодоягідних та овочевих культур. Також були розроблені та впроваджені нові технології, технічні засоби механізації та автоматизації мікро зрошення. Центром мікро зрошення було розпочато дослідження доцільності й ефективності застосування мікро зрошення для поливу овочевих, баштанних та інших технічних культур у відкритому ґрунті. Цими дослідами вперше в Україні було підтверджено доцільність та високу ефективність застосування крапельного зрошення для вирощування овочевих культур у відкритому ґрунті. На  даний час Центр мікро зрошення Інституту гідротехніки і меліорації УААН проектує понад 300 га систем мікро зрошення щороку [1,2].
Як показав час, мікрозрошення, завдяки цілій низці своїх переваг, отримало статус ресурсозберігаючого найбільш екологічно безпечного способу поливу, що здатний перетворити вирощування винограду, фруктів, ягід та овочів у стабільний економічно вигідний бізнес.

Література

1. Ромащенко М.І., Корюненко В.М., Калєніков А.Т. та ін. Мікро зрошення сільськогосподарських культур // Меліорація і водне господарство, 2004. - Вип. 90. - С.63-86.
2. Грановська Л.М., Тетьоркіна О.Є. Обґрунтування досліджень з питань засолення та осолонцювання ґрунтів при застосуванні краплинного зрошення мінералізованими водами. Стаття / Таврійський науковий вісник. Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 44. - Херсон: Айлант, 2006.- С.188 - 190.
3. Ю. Сологубов "Маленькие капли - большая прибыль/Журнал "Агроогляд", 09.12.2003 г.
4. Келлер Д., Кармели Д. Проектирование систем капельного орошения (1-е изд.). - Київ: Укргипроводхоз, перевод № 76 / 578, 1976. - 166 с.